| Я
хочу жити
Поринути
в мрії
Дочекатись
надії
Світ
зовні чудесний
А
от в середині...
Господь
сотворив красиву природу
Людину
створив він на свою подобу
Світ
є прекрасний і завжди і нині
Відкриються
очі в смертельній годині.
Розквітла
кульбаба одуваньчиком стане
Сніг
із лодоні в краплину розтане
Пов'януть
всі квіти, осипеться листя
Оголені
віти біленькі, як кісті.
Поринули
сльози
Обвислеє
листя в тюльпана й мімози
Заплакані
очі й холоднії руки
Це
смерть у порога у двері нам стука.
Вітер
холодний з небес прилітає
На
голому дереві пташка співає
Летить
чиясь мрія далеко у небо
Я
жити ще хочу, а смерті не треба.
Влетіла
у самеє серденько воля
Вжалила
у душу мене моя доля
Життя
не коротке і навіть не довге
А
серденько б'ється, як хвилі у Волги.
Я
хочу ще жити говорять уста
І
випала з рук у смерті коса
Щаслива
і вільна душа у людини
Я
житиму довго й берегти му хвилини.
Смерть
десь пропала настало життя
І
добра людина не йде в забуття!
Гуйван
Оля, Городківка
|