ФРАНЦИСКАНСЬКЕ ПАЛОМНИЦТВО

XXVIII Францисканське Паломництво до Бердичева

Увесь я Твій, Маріє» – з таким гаслом крокувало 28 францисканське паломництво «Шепетівка-Полонне-Бердичів» до Матінки Божої Бердичівської. Впродовж нашої подорожі ми мали вдосталь часу для того, щоб роздумувати про жертовність, відданість та довіру Марії до Бога і вчились з такою ж довірою віддати Їй в руки наше життя.

Увесь я Твій, Маріє» – з таким гаслом крокувало 28 францисканське паломництво «Шепетівка-Полонне-Бердичів» до Матінки Божої Бердичівської. Впродовж нашої подорожі ми мали вдосталь часу для того, щоб роздумувати про жертовність, відданість та довіру Марії до Бога і вчились з такою ж довірою віддати Їй в руки наше життя.

Своїми враженнями ділиться Оксана Волянська:«Дякую усій паломницький родині. Це був прекрасний час молитви і перебування поруч з кожним. Було чудово, насправді атмосфера панувала рідна, сімейна. Ми були як одна велика сім’я. Думала, що аж так не буде. Але Господь вів нас прекрасними стежками дороги до Бердичівської Матері, незважаючи на наші маленькі мозолики і все інше. Дякую вам! Усі ви бомбєзно чудові. Вже сумую за вами, таке відчуття, що чогось не вистачає. Дякую, що ви були, є і будете. 28 Францисканське паломництво неймовірно бомбєзно класне. Емоції просто переповнюють, навіть не вистачає слів передати, як було круто. Люблю вас усіх. Дякую за усе!».Надзвичайно приємною і по-особливому родинною була присутність єп. Станіслава Широкорадюка, який і заснував це паломництво та щороку бере участь у ньому. Він товаришував нам протягом цієї мандрівки, допомагаючи заглибитись у роздуми про покликання через богослужіння Хресної Дороги, яку й проводив. На Святих Месах єпископ закликав до частішої молитви за померлих, адже це допомагає у розв’язанні багатьох ситуацій. Ще однією дуже важливою думкою поділився єп. Станіслав про важливість жертовності під час паломництва, наголошуючи, що жертовність – це прояв любові, і ми повинні бути такими протягом усього нашого життя.

Ось що про цьогорічне паломництво говорить о. Цициліан OFM:«Слава Ісусу Христу! Дійсно, дуже багато речей було вперше, одне залишається незмінне – ми йшли усі разом, ті, що були присутні фізично і ті, що були з нами духом. Це є великий дар від Господа, що незалежно від кількості йдемо всі разом. Щиро вдячний усім за можливість спільної молитви.Дозволю собі повторити за єпископом Станіславом – буду на урочистостях об 11.00 в Бердичеві. Інтенцію маю за всіх вас, хто йшов, та у тих намірах, у яких ви йшли. До зустрічі! З Богом!»

Також о. Емануїл ділиться роздумами над пройденим шляхом:«Радість і задума. Молитва і тиша. Сила і безсилля. Спека і прохолода. Спрага і голод. Підтримка і добре слово. Лише той хто мав можливість йти в паломництві знає ці відчуття. Вони постійні і тимчасові. Але Божа сила притягання набагато сильніша. Бог дає можливість вирушити в дорогу. Особливе місце. Місце зустрічі з Богом, з Його Словом, із собою та з ближнім. Цього року ми мали можливість бути дуже близько до себе. Бачити себе. Відчитувати на обличчі всі емоції. Деякі з них були радісні, а деякі з’являлися від болю та втоми. Слова підтримки додавали бажання та сили йти далі і сильне відчуття спільноти. Де ніхто нікому не був байдужий».

Ось такі враження мала сім’я Маркевичів після паломництва:«4 дні, 140 км, сотні молитов, подяк, прохань і просто думок! Дякуємо за неймовірність, за близькість і рідність! Паломництво – це окрема сторінка життя, цьогоріч, особисто для нас вона була просто неповторна!!! Зрозуміли одне – жити під гаслом «Сім’я сильна Богом» з Вами в спільній молитві легше і приємніше! Тішимося цією реально родинною близькістю з Вами! Наша паломницька сім’я – Ви щиро та відверто стали нашим величезним досягненням 2020. Дякуємо за все-все! Отче Кириле, дай Бог сил і енергії ще хоча б на 50 таких паломництв, бо саме Ви зробили нас ще щасливішими і ближчими! Усвідомлення після пережитого: для Бога немає нічого неможливого, а мозолі, біль і втома під час молитов перевтілюються в силу духу! Неймовірна подяка за все, всім і кожному окремо! Дякуємо 28 паломництву, з нетерпінням чекаємо 29! Ваші, Маркевичі-Карітас (усміхаються)» А Маріанна Соложенцева з радістю та вдячністю згадує:

«Паломництво на 20 осіб? Якщо чесно, спочатку я думала, що буде нудно, не буде тієї атмосфери паломництва, і тому буде ще важче йти. Але вийшло все навпаки (крім останнього). Йти було справді важко. Майже від кожного, та й від себе самої, чула фразу: «Ну, за всі роки всяке було, але ТАКЕ у мене вперше». У когось натерті мозолі у перший же день, у когось вперше алергія на асфальт, вперше обвітрені так сильно губи чи спечене тіло, вперше перев’язані коліна, а ще вперше зроблена анестезія в п’яту (сміється). Але і крім цього можу сказати багато інших «вперше» – така кількість паломників, 47 кілометрів за день і нічліг в Чуднові, початок паломницького дня о 12 годині, такий швидкий темп, всі 4 частини Розарію кожного дня, легендарна фраза директора «Куди ви вже всі повставали і зібрались йти, сядьте, ще відпочиваємо!», морозиво двічі на день, відсутність черг і боротьби за місце НЕ під сонцем, а ще те, що ми знали імена кожного учасника і з кожним встигли прожити якісь спільні моменти та так близько познайомитись.Це паломництво ми спільно назвали родинним і спільнотовим, адже ці 4 дні нас справді об’єднали і здружили. Для мене це найкраще, що могло бути.Та не говоримо, що не сумували за іншими, бо весь цей час кожен з нас ніс у своєму серці наміри і прохання тих паломників, хто не міг з нами йти, і всі болючі моменти, втому і спеку жертвували не лише за свої, але і їхні потреби. А в замін відчували їх підтримку та молитву за нас, щоб витривало дійшли до Марії. За це я хочу дуже сильно подякувати!Звісно ще дякую Богу, що це паломництво у час карантину взагалі було можливе; о. Кирилу за те, що запросив іти разом, а також кожному паломнику, що розділили цей неймовірний час зі мною.Маю надію, що наступного року ми всі-всі побачимось і разом підемо у 29-ому Францисканському паломництві «Шепетівка-Полонне-Бердичів».Дякуємо Богу за цей плідний час, Матінці Божій за те, що нас так сильно чекала, отцю Кирилу за організацію, всім добродіям, які сприяли найкращому пережиттю цього паломництва та всім учасникам за творення такої наповненої Святим Духом паломницької родини.

ДУХОВНІСТЬ

Святий Франциск з Ассізі є одним з найвідоміших святих Католицької Церкви. В часи середньовіччя він своїм життям і започаткованим ним францисканським рухом відновив обличчя Церкви. Сьогодні його вшановують не тільки католики, але і християни інших конфесій, і навіть невіруючі.

Докладніше »

Клара народилася у 1194 році в Ассізі в аристократичній родині Фавароне і Ортоляни Оффредуччіо. Її мати під час чування в катедрі Сан Руфіно почула голос, який пророчо звістив їй народження дівчинки: "Не бійся, жінко, ти щасливо народиш ясне світло, яке освітить світ".

Докладніше »

За порадами кардинала Гуґоліна, а також за порадами Братів, Франциск вільний від керування Орденом, мусив достатньо швидко взятися за написання тексту більш змістовного, більш конкретного і більш юридичного.


Докладніше »

"Ідіть, проповідуйте, кажучи, що Царство Небесне - близько. … Не беріть ні золота..., ні торби на дорогу, ні одежин двох,
ні взуття, ні палиці, - бо робітник вартий утримання свого. …"

Євангеліє від Матея (Мт 10:7-16)